- розмагнічений
- —————————————————————————————розмагні́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розмагнічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розмагнітити. 2) у знач. прикм.Позбавлений магнітних властивостей (про яке небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). Розмагнічена сталь. 3) у знач. прикм., перен., розм. Позбавлений активності, енергії; безвольний … Український тлумачний словник
розмагніченість — ності, ж. Абстр. ім. до розмагнічений 2), 3) … Український тлумачний словник